Сучасні фарби: особливості вибору
Іноді потрібно щось пофарбувати: дерево, бетон, металеву поверхню. Справа тридцяти хвилин роботи та двох днів на вибір фарби. Адже в будівельних супермаркетах розбігаються очі від різного сорту фарб, лаків та ґрунтовок. Тепер їх така кількість, що питання виникають навіть у малярів, які працюють із фарбами постійно та професійно. До того ж, якщо часом взяти не ту фарбу, то замість очікуваного ефекту поновлення поверхні можна отримати додатковий клопіт у вигляді обдирання покриття «до тіла» поверхні.
Спробуємо разом розібратися, яке маркування відповідає тим чи іншим властивостями. За призначенням матеріали для фарбування класифікують на шпаклівки, ґрунтовки, лаки і фарби.
Шпаклівки – спеціальна густа фарба, що наноситься на поверхню, що фарбується, з метою вирівнювання поверхні та поліпшення зчеплення фарби з основою.
Ґрунтовки - це спеціальний тип фарби, що містить мало пігментів, але при цьому поліпшує зчеплення фарби з основою, що фарбується. На кожний вид поверхні, в залежності від її властивостей та властивостей фарби, що буде наноситися після використовують відповідну ґрунтовку.
Лак – спеціальне покриття, що утворює на поверхні матеріалу, що лакується, тверду захисну плівку. Використовується не тільки в захисних, але і в декоративно-оздоблювальних цілях.
Фарба - рідка суспензія, що складається з пігментів, розчинених у речовині, що здатна до перетворення в тверду плівку при нанесенні тонким шаром на поверхню для декоративних цілей та захисту.
Водоемульсійні фарби вражають різноманіттям кольорів, не відшаровуються, проникні для повітря і водяної пари, тобто "дихають". Підходять для приміщень з підвищеною вологістю, довго зберігають свій колір, але не морозостійкі. Але з часом водоемульсійні фарби змиваються.
До того ж є водоемульсійні фарби, призначені для створення об'ємних ефектів - фактурні (структурні) фарби. Ними можна успішно декорувати поверхні, Такі покриття відрізняються також високою міцністю. Вони можуть грати роль армування для захисту поверхні від появи тріщин.
Водно-дисперсійні фарби, на відміну від водоемульсійних - вологостійкі, а значить підходять для багаторазового миття, але в основному мають білий колір. Водно-дисперсійні фарби не можна наносити при температурі нижче +5 С.
Акрилові фарби характеризуються високою еластичністю (пристосовані до специфіки живої деревини) і мають велику міцність. Морозостійкі, але тільки після повного висихання. Вони мають низьку газопроникність, а тому можуть добре захистити від корозії, наприклад, армований бетон, але на свіжу штукатурку їх можна наносити не раніше ніж через місяць, оскільки процесі затвердіння штукатурки бере участь вуглекислий газ, що знаходиться в повітрі. Акрилова фарба погано підходять для будинків з сирими стінами. Ця фарба чудово тонується і стійка до ультрафіолету, прекрасно зберігаючи колір роками. Вона також поєднує водовідштовхувальну здатність та паронепрониктність. Має найвищу механічну стійкість.
Латексні фарби - найдорожчі з емульсійних фарб. Вони виготовляються з додаванням латексу. Це дає сильний водовідштовхувальний ефект, і значить можна мити поверхню скільки захочеться. Вони здатні затягувати тріщини до 1 мм. Латексні фарби застосовуються на різних поверхнях: структуровані шпалери, стіни (бетон, штукатурка, цегла, гіпсокартон), стелі. Висихає за 20-60 хвилин. Але їх світлостійкість нижче, ніж у емульсійних акрилових фарб і ПВА.
Полівінілацетатні (ПВА) фарби є відносно низькобюджетними. Вони також володіють низькою водостійкістю, але при регулярному митті поверхні поступово змивається водою. Фарба екологічна, підходить для внутрішнього застосування (особливо для фарбування стель, оскільки мити стелю будуть набагато рідше, ніж стіни), відрізняється високою стійкістю до світла, впливу масел і жирів.
Силіконові фарби після висихання утворюють водовідштовхувальну поверхню, проте прекрасно пропускають повітря та водяну пару. Вони мають високу еластичність і здатні перекривати тріщини до 2 мм. Силіконові фарби можна наносити на свіжу штукатурку вже через 48 годин (а не через 30 діб, як акрилові).
Силіконові покриття стійкі до забруднень, а також попереджають розвиток мікроорганізмів. Силіконові фарби можна наносити на всі види мінеральних поверхонь. Вони сумісні з акриловими латексними і мінеральними фарбами, їх навіть можна наносити на стару силікатну фарбу. Єдиний недолік силіконової фарби - це висока вартість. Тому їх використовують в основному для декору, особливо, якщо хочуть підкреслити престиж будинку.
Силікатні фарби виготовляються на основі рідкого скла, і тому, їх можна віднести до розряду мінеральних. Їх характеристики: паро-і повітропроникність, стійкість до температурних перепадів, рихлість, слабка реакція на воду. Силікатні фарби розводять водою. Їх не можна на носити на поверхні, що були пофарбовані акриловими або алкідними фарбами. І взаємно, згодом буде важко перефарбувати поверхню іншими фарбами.
Силікатні фарби містять луг - бережіть очі і шкіру. Силікатні фарби не можуть захистити стіни від атмосферної вологи, тому не варто покривати такою фарбою утеплений мін ватою фасад. Силікатними фарбами не можна фарбувати скляні, керамічні, кам'яні, металеві поверхні. Зате вона підходить для лужних поверхонь (штукатурка). Зважаючи вмісту лугу також обмежена колірна гамма силікатних фарб.
Олійні фарби виготовляються на основі оліфи. Розчинниками служать Уайт - спірит, скипидар, сольвент-нафта або бензин. Вони недорогі, проте дуже довго сохнуть (до декількох діб), виділяючи шкідливі речовини, тому більше підходять для зовнішніх робіт. Але основний їх недолік в тому, що з роками поверхня жовтіє.
Алкідні фарби - після висихання не токсичні, світло-і водостійкі, водонепроникні, утворюють високе глянцеве покриття, з часом не змінюють колір. Такі фарби підходять для фарбування дерев'яних та металевих поверхонь, а також оштукатурених поверхонь.
Емалеві фарби виготовлені на основі лаку, володіють антикорозійними властивостями. Саме завдяки цьому вони мають високу глянсовість та красиво виглядають, водонепроникні, світлостійкі. Емалеві фарби застосовуються для фарбування металу, приладів, дерев'яних поверхонь, стін тощо. Їх можна використовувати як для внутрішніх, так і для зовнішніх робіт. При тривалому зберіганні можуть загуснути. Розбавляються різними розчинниками. Рекомендується емаль для використання в приміщеннях підвищеної вологості.
Найпопулярнішими емалями є:
Емаль загального призначення ГФ - 230 (гліфталева) призначена для внутрішніх робіт, для будь-яких поверхонь, крім фарбування підлог. При необхідності розбавити фарбу можна уайт-спіритом, скипидаром або їх сумішшю. Наноситься кистями, валиком, фарборозпилювачем. Термін висихання -24 години.
Емаль ПФ-133 (пентафталева) застосовується для фарбування попередньо заґрунтованих металевих поверхонь в 2 шари. У нормальних умовах зберігає захисні властивості не менше 5 років. Розбавити фарбу можна сольвентом, ксилолом, або сумішшю одного з них з бензином-розчинником. Термін висихання – 2 години.
Емаль ПФ-115 використовується для зовнішніх робіт для фарбування поверхонь з дерева та інших матеріалів. Також це фарба по металу. Наноситься в два шари. Розбавити фарбу можна уайт-спіритом, скипидаром або їх сумішшю в співвідношенні 1:1. Термін висихання - від 8 до 24 годин.
Емаль ПФ-14, біла емаль, призначена спеціально для фарбування столярних виробів (вікна, двері). Перевагою її є те, що вона не стікає з вертикальних поверхонь. Легко наноситься пензлем або валиком в один шар і висихає при кімнатній температурі протягом 30 хвилин.
Емалі ПФ-253, ПФ-226 призначені для фарбування підлоги. Розбавляється бензином-розчинником або скипидаром. Причому ПФ-226 володіє більшою твердістю, водостійкістю, зносостійкістю, має кращі показники часу повного висихання.
Емаль ФЛ-254 випускається на фенолоолійному лаку та використовується для фарбування підлоги. Має вищі якісні показники в порівнянні з пентафталевими емалями для підлоги за швидкістю висихання, твердості, блиску, зносостійкості.
Емалі КО емалі (кремнійорганічні) лугостійкі, добре витримують перепади температур, добре захищають метал від корозії. Використовуються для робіт по свіжій штукатурці, бетону. Ними можна фарбувати картон, дерево, папір. Використовується як фарба по металу, рекомендується для фарбування радіаторів опалення, труб та арматури. Добре зарекомендували себе при фарбуванні пластмаси, тому їх можна використовувати для покриття підлог з лінолеуму. Застосовується як фарба для скла. Розбавити фарбу (емалі КО) можна розчинниками Р-4, Р-5, № 646. Наносять в два шари пензлем або фарборозпилювачем. Кремнійорганічні емалі токсичні, при роботі з ними треба бути обережними.
Емалі НЦ-32К і НЦ-132П (нітроемалі - фарби на основі нітрату целюлози, який отримують обробкою целюлози азотною кислотою, на упаковці зазвичай позначаються НЦ). Застосовуються для фарбування віконних і балконних рам, дверей, металевих поверхонь. Утворюють глянцеві, що сохнуть при кімнатній температурі за кілька десятків хвилин, покриття. Також відомі під назвою нітрофарби. Для підготовки поверхонь під нанесення нітроемалей використовуються нітроцелюлозні шпаклівки НЦ-007, НЦ-008. Розбавляються нітроемалі наступним чином: НЦ-25 - розчинниками № 645-647; НЦ-132 - розчинником № 649; НЦ-132П - розчинником № 646.
Маркування фарб. Властивості фарби визначаються властивостями плівкоутворювача – основного компоненту, що висихаючи утворює покриття.
Плівкоутворювачі бувають: АБ - ацетобутіратцеллюлозні, БТ - бітумні, ВЦ - вінілацетатні, ГФ - гліфтальові, КФ - каніфольні, КЧ - каучукові, КП - копалові, КО - кремнійорганічні, КТ - ксіфталеві, МС - масляно- та алкідно-стирольні, МА - масляні, МЛ - меламінові, МЧ - сечовинні, НЦ - нітроцелюлозні, ПФ - пентафталеві, ХВ - перхлорвінілові, АК - поліакрилові, АТ - поліамідні, ВА - полівінілацетатні, ВЛ - полівінілацетальні , ВД - поліамідні, УР - поліуретанові, ПЕ, ПЛ - поліефірні, ХС - співполімерновінілхлорідні, НД - співполімерновінілацетатні, КС - співполімернокарбамідні, ФА - фенолоалкидні, ФЛ - фенольні, ФП - фторопластові, ФР - фурилові, ХП - хлоровані поліетиленові, ЦТ - ціклогексанові, ШЛ - лужні, ЕП - епоксидні, ЕФ - епоксиефірні, ЕЦ - етилцелюлозні, ЕТ - етріфталеві, ЯН – бурштинові (янтарні), НП - нафтополимерні.
Після маркування плівкоутворювача виробники ставлять цифрове позначення, що характеризує область застосування матеріалу: 00 – шпаклівки, 0 – ґрунтовки, 1 - атмосферостійкі (для зовнішніх робіт), 2 - обмежено атмосферостійкі (для внутрішніх робіт), 4 - водостійкі, 5 - спеціальні, 6 – маслобензостійкі, 7 - хімічностійкі, 8 - термостійкі, 9 – електроізоляційні.
Наступне цифрове позначення – заводський порядковий номер матеріалу (1-3 цифри). Для масляних фарб замість порядкового номера в цій групі знаків ставиться цифра, що позначає найменування оліфи, на якій виготовлена фарба: 1 - оліфа натуральна, 2 - оксоль, 3 - оліфа гліфталева, 4 - оліфа пентафталева, 5 - оліфа комбінована. Допускається після порядкового номера додавати буквений індекс (1-2 прописні літери), що характеризують деякі особливості матеріалу. Наприклад: гс - гарячої сушки, хс - холодного сушіння, м - матовий, пм - напівматовий тощо.
Нові горизонти. Сучасні технології дозволяють використовувати фарби як чудовий імітативний матеріал: створити ефект ніжного шовку чи ілюзію старого каменя, – без проблем можуть сучасні фарби. Вдало підібрана фарба з перламутровим ефектом створить шедевр стінового розпису, підкреслить енергію водопаду чи загадкове мерехтіння нічних зірок…
Вдалого вибору та швидкого ремонту!
Ваш будівельний інтернет-магазин: журнал • портал • інтернет-магазин
Передрук матеріалів тільки з дозволу адміністрації сайту та з прямим посиланням на lvivbud.com.ua