Перед кожним власником індивідуального житла рано чи пізно постає питання: у що «одягнути» свій будинок? Тобто як обробити фасад, щоб було:  модно, красиво, сучасно при цьому надійно, довговічно і екологічно та бажано прийнятно за цінами?  І тут варіантів так само багато, як і у випадку з модним одягом: можна вибрати щось дуже дороге і натуральне, можна — дешевший матеріал, який від натурального і не відрізнити. Можна орієнтуватися на перевірену роками традицію, а можна і зважитися на сміливий авангардистський експеримент. Втім, що міркувати? Ласкаво просимо на показ «модного одягу» для фасадів!   

     Фасадний обробний матеріал слід вибирати такий, щоб він виконував не лише декоративну функцію, забезпечуючи респектабельний зовнішній вигляд будинку, але і служив надійним захистом від дії зовнішнього агресивного середовища. Фасадний матеріал в ідеалі має бути негорючим, довговічним і стійким до атмосферних осадів. Проте будинок можна побудувати і з естетично непривабливих матеріалів, наприклад з шлакоблоків, але обробити його облицювальною цеглою, яка надасть споруді дорогого і поважного вигляду. Однак, захопившись дизайнерськими експериментами, у жодному випадку не слід забувати про те, що 50% тепловтрат йдуть якраз через стіни, і тому, перш ніж «одягати» фасад в модний облицювальний «одяг», його слід утеплювати теплоізоляційними матеріалами, які захистять не лише від перепадів температури, але і від дії атмосферних опадів та шуму. 

     Втім, що міркувати? Ласкаво просимо на показ «модного одягу» для фасадів!   

     Тут варіантів безліч, оскільки штукатурка  — це найбільш розповсюджений спосіб зовнішньої обробки фасаду. Він використовується на будівлях будь-якого типу: як в індивідуальному будівництві і будівництві котеджів, так і при зведенні багатоквартирних будинків. Серед головних переваг фасадної штукатурки — її відносно невисока ціна, простота нанесення та безліч варіантів фактурного та кольорового рішення. Фасадна шуба може бути виконана з різних матеріалів:

— мінеральна цементна штукатурка (найнижча ціна, висока міцність, низька теплопровідність, добра паропроникність, має лужне середовище, що не дає змогу рости моху, і при тому —  термін служби близько 10 років, потребує фабування, низька еластичність)

— мінеральна силікатна штукатурка (більш довговічна, достатньо еластична, антистатична, на ній не "живуть" мох та лишайники, але при цьому вона доволі дорога та потребує фарбування)  

— акрилова штукатурка (еластична, легко наноситься, термостійка, довговічна, але не підходить для фасадів, у яких ізолюючий шар з мінеральної вати, оскільки володіє низькою паропроникністю, до того ж така штукатурка статична —  притягує до себе пил та порох)

 — силіконові штукатурки (найдорожчі на сьогоднішній день штукатурки для обробки фасаду, які володіють хорошою паропроникністтю, антистатичні, еластичні, довговічні, стійкі до атмосферних впливів)

     Коментарів і особливих виставок цей матеріал, з якого будували житло ще з доісторичної епохи, не потребує. Звести весь будинок з натурального каменя? Звичайно, це можливо, хоча і недешево. Зате який виходить будинок! З екологічно чистого матеріалу, який до того ж «дихає», створюючи здорову ауру усередині приміщення. До речі, і обробляти фасад такого будинку не треба. Інший варіант — будинок з цегли, газобетону, або блоків, який оброблений натуральним каменем — мармуром або гранітом. Натуральний камінь не лише гарний — він ідеально поєднується з іншими обробними матеріалами та володіє відмінною адгезією. Безумовно, такий будинок простоїть не менше, ніж середньовічні рицарські замки. Але натуральний камінь досить дорогий, з ним складно працювати, до того ж, що є найбільшим мінусом цього прекрасного природного матеріалу, він сильно навантажує конструкцію і підсилює тиск на фундамент. Як бути, якщо все-таки хочеться кам’яний фасад (або з елементами оформлення з каменя), але природний камінь по тих чи інших причинах недоступний? Вихід є — штучний камінь. Назва ця дуже умовна, оскільки для виробництва штучного каменю використовується цемент, таким чином, штучний камінь — це фактично перероблений натуральний. Але оскільки його наповнювачами служать природні матеріали з малою вагою, штучний камінь виходить легший за свого природного прообразу, зберігаючи при цьому всі його переваги. Одже за доступною ціною виходить міцна та гарна кам’яна обробка фасаду, яка до того ж не навантажує конструкцію. Штучний камінь фарбується наскрізь. Вибір штучного каменя безумовно величезний, в цьому плані він може змагатися з лицьовою цеглою. 

     Далі звернемо увагу на цілу групу обробних матеріалів — керамічну плитку. Ще один стародавній, перевірений часом матеріал. Класичні компоненти для виробництва плитки — глина, вода, глазур і вогонь, при правильному поєднанні, дають вражаючий результат: правильно укладена плитка в декілька раз міцніше за залізобетон, вона не деформується навіть при дуже великих навантаженнях, відрізняється підвищеною вогнестійкістю, екологічно чиста, хімічнонейтральна. Для фасаду застосовують керамограніт і клінкер. Технологія виробництва керамограніта вельми своєрідна, матеріал пресується під дуже високим тиском, потім обпалюється при температурі до 1300°С. Природно, що при високому тиску в глині не залишається порожнеч, а температура перетворює матеріал на засклений моноліт, який по багатьом експлуатаційним властивостям перевершує навіть натуральний камінь. Як матеріал для обробки фасадів він володіє надзвичайно цінною властивістю — практично нульовим водопоглинанням, а отже, високою морозостійкістю. Він твердий, зносостійкий, екологічно чистий, хімічно інертний. А багата палітра кольорів і відтінків керамограніту, особливо у поєднанні з конструкцією навісного вентильованого фасаду, дає безмежний вибір для дизайнерських рішень. Що стосується клінкерної плитки, формою і розмірами тієї, що імітує цеглу, її роблять з високоякісної вестфальськой глини, яка обпалюється протягом 36 годин при температурі 1360°С. (Для довідки: випалення звичайної плитки продовжується не більше 40 хвилин.) Проте головне — зовсім не в тривалості випалення, а в методі виробництва: якщо звичайна плитка штампується, то клінкерна видавлюється, тому її оборотна сторона, яка кріпиться до стіни, має форму ластів’ячого хвоста, за рахунок чого максимально міцно з’єднується з будь-якою поверхнею. Як і керамограніт, клінкерна плитка відрізняється нульовим водопоглинанням і морозостійкістю. Відходу не вимагає. Тонів і забарвлень існує майже стільки, скільки в лицьової цеглини. Також є кутові, овальні та інші форми, що істотно полегшують кладку.  

   Мозаїчна штукатурка - це декоративне, багатобарвне, естетичне покриття, що імітує вигляд граніту, мармуру. Декоративна мозаїчна штукатурка - це суміш кольорового кварцового піску і акрилового з’єднувального компонента, яка володіє прекрасною адгезією і зручна в нанесенні, а також має широкий вибір фракцій кольорового піску від 0,5 мм до 3,0 мм. Крім можливості вибору розмірів гранул можна проводити нанесення декоративної штукатурки, розмежовуючи поверхні на кілька колірних ділянок. Декоративну штукатурку можна наносити на всі види основ, підготовлених за якістю, як під обклеювання шпалерами. Мозаїчна штукатурка володіє захисними, атмосферостійкими характеристиками, і чудово використовується не тільки для декоративного внутрішнього оздоблення стін у житлових, громадських, адміністративних приміщеннях, що піддаються значним експлуатаційним навантаженням, а також при декоративній обробці фасадів. Це дає можливість створити назвичайно цікаві візуальні ефекти, наприклад, на фасаді декоративною мозаїчною штукатуркою можна "намалювати" логотип фірми до найменших деталей і можна бути впевненим, що така вивіска не відвалиться після першого ж буревію. І фасад оздобили, і рекламу зробили. У процесі експлуатації мозаїчну штукатурку досить легко помити.   

Дерев'яна обробка фасадів може монтуватися на будь-яку поверхню стін, що має достатню міцність - ніздрюватий бетон, цегла, керамзитобетон, брус, оштукатурені або неоштукатурені фасади і навіть на стіни фасадів блочних будинків. Виконуючи сучасне оздоблення фасаду деревом, ви додаєте будинку природного захисту і краси. При дерев'яній обробки фасадів не потрібно додаткового посилення несучих конструкцій. Якщо геометрія фасаду будівлі дуже сильно порушена, її можна виправити шляхом регулювання товщини риштування, по завершенні чого фасад набуде рівної геометрії. 

Слід пам’ятати: якщо при облицюванні фасаду деревом лицювальні дошки розташовуються вертикально, то в цьому випадку каркас виконують горизонтально,  і навпаки. При виконанні пристрою каркаса необхідно брати до уваги, що в проміжку між облицювальним матеріалом і стіною може виникнути вогкість, що приведе до гниття облицювального матеріалу, особливо небезпечно це при здійсненні реконструкції підвальних і внутрішніх приміщень, які розташовані на рівні цоколя будинку. Для того щоб уникнути подібної ситуації, простір, що виник між облицювальним матеріалом і стіною, необхідно зробити провітрюваним, а саме: зробити отвори в місцях сполучення облицювання з підлогою та стелею (даний процес проводитися при вертикально розташованому каркасі) або ж у брусах каркаса - виконується при горизонтальному розташуванні каркаса. Крім того, бруски каркаса найкраще просочити або покрити спеціальними засобами, які в подальшому перешкоджають виникненню гнилі і сирості. При облицюванні фасаду деревом так само рекомендується виконати утеплення, в цьому випадку в такому будинку можна буде жити цілий рік не боячись похолодання. Дерев'яна обробка фасадів - це своєрідна еко-система, яка чудово поєднує два мабуть найбільш важливих аспекти: якісне утеплення будинку та звичайно ж гармонійна краса і елегантність фасаду 

     Першим номером в цьому ряді обробних матеріалів значиться вініловий сайдінг, який представляє собою панелі з полівінілхлориду, що імітують дощату обшивку внакладку. Форма і товщина панелей різних виробників — різні, частіше всього довжина — 3,5-3,8 м, ширина — від 20 до 25 см. З одного боку вони мають отвори для прошивки цвяхами і замковий виступ, що забезпечує їх зчеплення між собою, з іншої – заломлені усередину, і цей загин є «у відповідь» частиною їх замку. При монтажі внакладку замкова частина верхньої панелі входить в зачеплення з виступом нижньої панелі. Сайдінг — екологічно чистий та не вимагає спеціального відходу, досить довговічний матеріал (справно служить до півстоліття, витримує різкі перепади температури, не горить і не вигоряє на сонці). Вмонтовується на будь-яку поверхню — будь то цегла, дерево або газобетон. При цьому фасад має бути вентильованим і утепленим — інакше в нашому регіоні не можна. Оскільки до вінілового сайдінгу додається повний комплект доборних елементів — від кутів і відливів до віконного обрамлення, за допомоги яких можна реалізувати будь-який дизайн-проект. Сайдінг - вельми зручний «одяг» для фасаду, оскільки з часом його можна замінити. Наприклад, набрид через декілька років сонячно-жовтий колір панелей — зняли їх і поставили яскраво-фіолетові. Або зелені. А можна білі — в кольорах обмежень немає. З фібробетоном подібні метаморфози неможливі: він встановлюється раз і назавжди. Оцінивши вініловий сайдінг, перейдемо до поліпропіленових облицювальних панелей, які виготовляються з поліпропіленових смол із спеціальними добавками. Вони міцніші традиційного сайдінга і по фактурі імітують натуральні обробні матеріали — камінь, облицювальну цеглину, дранку. Це той самий «одяг для фасаду», який за бажання можна узяти з собою після продажу будинку, якщо, звичайно, новому власникові вони не потрібні: панелі легко знімаються зі старого місця і без зусиль встановлюються на новому. І, звичайно ж, ніяк не можна пройти мимо склопластикових панелей, що імітують природні матеріали та володіють рядом переваг: легкі, стійкі до перепадів температури, не схильні до дії агресивного зовнішнього середовища. 

     Два в одному: і утеплення, і декоративне оздоблення. Поліфасад - це оздоблювальні фасадні панелі розміром 50х50 см і вагою близько 4,5 кг, які складаються з двох шарів. Перший, захисно-декоративний шар, (товщина 12-15 мм) виготовлений з білого цементу з додаванням полімерних добавок і армуючого фіброволокна. Другий - від 2,0 см до 20,0 см ізоляційний шар полістиролу (марка М35) або базальтової плити. Шари міцно зрощені між собою за спеціальною технологією, при якій декоративний шар як би утоплюється в пінополістиролі і виходить дуже гарна, легка і надзвичайно міцна фасадна плита, яка без проблем монтується на будь-яке покриття. Цей матеріал не осідає, не пліснявіє та не гниє, володіє високою стійкістю до старіння, хімічно і біологічно нейтральний. Монтаж настільки простий, що утеплення можна виконати власноруч, необхідно лише нанести клей, потім просвердлити 4 отвори і закріпити панель до стіни. Після цього шви та місця кріплення панелей легко закладаються, а стіни покриваються фасадною фарбою вибраного вами кольору. В результаті отримуєте і утеплені стіни і приємний дизайн фасаду у рекордно стислий час. Виробники пропонують декілька варіантів верхнього декоративного шару, так що вам буде з чого вибрати - під цегляну кладку, натуральний камінь чи декоративну штукатурку. А ще можна поєднати декілька видів плит та отримати цікаве рішення за відносно недорогу ціну. 

     Як штучний, так і натуральний камінь підходять для поєднання з іншими фасадними обробними матеріалами, наприклад штукатуркою. Зовсім необов’язково перетворювати весь будинок на кам’яну фортецю — можна обробити цокольну частину і віконні отвори каменем, а всю решта поверхню фасаду обштукатурити. Те ж саме відноситься і до плитки — обробіть кути, вікна, підвіконня та цоколь плиткою, а все інше — просто штукатуркою. Тут вдало можна зіграти як на контрасті кольору та факту, підкресливши тим самим окремі елементи архітектури будинку, так і зробити унікальною стандартну забудову часів СРСР.  При вдалому дизайн-проекті виходить стильний фасад.  Порадьтеся з дизайнером, архітектором і будівельниками — який з цих гідних матеріалів більше підійде для фасаду вашого будинку, або ж обирайте на свій власний смак!